Публікації

Усім нам хочеться, щоб все було в нас добре...

Зображення
Усім нам хочеться, щоб все було́ в нас добре - Завжди́ і всюди щоби нам щастило, Щоб оминали нас всілякі бі́ди й горе, Збувалося усе, що б не хотіли. Щоб Бог благословляв всі наші справи, Щоб ми і рі́дні наші теж були здорові, Щоб всі до нас були привітні та ласкаві, Доми тонули у достатку, а серця - в любові. Усім цього́ нам хочеться, - і це нормально - Того́ ж бажаєм всім, кого́ ми любимо і поважаєм Це проголошуєм в реча́х й листах вітальних, Усьо́го цьо́го зичим один одному навза́єм. Усім нам хочеться, щоб все було́ в нас добре - Та не завжди, на жаль, все са́ме так буває, Як йдуть одна за о́дною долини й гори, Так часто у житті, - за радістю сум наступає... Буває так, що са́мі можем важко захворіти, Чи з рідних може навіть хтось померти, Така є наша плоть, від цього нікуди́ не дітись, Усі ж ми люди на землі не є безсмертні. Буває, щоби досягнуть мети якоїсь Зусиль доводиться багато прикладати Й це коштує здоров'я й праці нелегко́ї А результат не то

Почни свій день з молитви

Зображення
Почни свій день з молитви... Зайшовши у таємну комірчи́ну, Знайди у цій буденності гонитві Для Бога зранку хоч одну хвилину. Подякуй, що зберіг до цього часу, За все, що дав тобі, чи застеріг від чо́го, Віддай хвалу сердечну Спасу За все, що учинив для вибавлення тво́го. З Ісусом щиро, від усього серця поділися Своєю радістю, чи горем, чи нуждою, Щоб Він благословив надалі чи вступився, Щоб всюди й за́вжди був Господь з тобою. День, розпочатий з щирої розмови з Богом Буть не благословенним Ним не може, Він збереже на всіх твоїх дорогах, Наситить і зігріє, треба - допоможе. А ввечері так само, - ставши на коліна, Із Богом не забудь порозмовляти, Склади подяку за іще одну прожиту днину, Якщо щось і не так, - теж не забудь сказати. Відкрий Йому усі свої провини, Зробив, сказав недобре що, чи не приборкав думку, Признайся в тому з щирістю дитини, Покайся і віддай усе у Його руку. Тоді іди спокійно спати,- Бог й сон твій буде хоронити, А зранку ст

Осінь

Зображення
Про що розмірено шумлять дере́ва, Про що листочок до листка шурхоче, Що́ шелестить напівсуха трава жовтнева, Про що тихенько їм вітрець шепоче?... Про що, збираючись летіти в вирій, Пташки́ усім розповідають хором? Що мають врешті на увазі звірі, Плодами спішно так заповнюючи но́ри? Про що бубнять дощу краплини, Зливаючи схололу землю рясно? Чому коротші дні і довші тіні, І сонце не таке гаряче й я́сне? Мабу́ть, одна у всіх у них розмова, Що з кожним днем все холодніше стане, Дере́ва пожовтіють й скинуть листя знову Що трохи ще, - і знов зима настане. Прощаються листки один із одним, Бо знають, що розлука близько, Що скоро, певним днем холодним Із де́рева їм доведеться впасти низько. Їх там трава ніяк не може дочекатись, Сховатись від морозів, що нагрянуть незабаром А вітер стане лиш допомагати Вкладатись листю рівним щільним шаром. Птахи́ всіх переконують завзято, Що повернуться знову скоро, Харчами запасаються звірята, Щоб вижити в важку зимову по

У кожного із нас свій шлях...

Зображення
У кожного із нас свій шлях до Бога, Кого́сь батьки направили на цю дорогу, Хтось, щоб Його пізнати, дуже низько впав, А хтось зустрівся з Ним, де зовсім не чекав. Хтось ще від юності став Господа любити,- Від беззаконня утікав, щоб Йо́му догодити, Хтось у гріхах увесь свій вік прожив, Допоки Бог на злих путях не зупинив. Один з дитинства прагнув істину пізнати, А другий не хотів про Бога й знати. І то́го й то́го Бог усе-таки знайшов, Воістину, - незвідана до нас Його любов... Хтось глибоко скотивсь в гріховну прірву, У ко́гось скам'яніло серце геть, без міри, Та за спасіння їх ішла духовна битва,- Щодня й щоночі хтось за них стояв в молитві. Хтось мав пройти через важкі випробування,- Хвороби, втрати, ще якісь страждання, Щоб зрозуміти, - вже ніхто допомогти не здатний, Й в безвиході та відчаї Ім'я Творця призвати. Через вогонь пройшов хтось, щоб явилась Слава Божа, А ко́гось просто захотілось Богу використати може, Та головне, мабуть, не те, я́к це

Покаймося

Зображення
Покаймося усі, хай кине всяк свій гріх! Так каже Дух Святий, так каже Слово Боже, Спинившись, роздивімось на путях своїх, Куди ідемо, чи до Неба, чи в погибель може. Хто з Богом не примирений іще,- хутчій Біжімо до Голгофи, де Христова кров стікає. Хай з Біблією звірить шлях життєвий свій Той, хто вважає, що він Бога знає. Покаймося, поки не надто пізно є Поки ще б'ється серце й ходять ноги І перегляньмо не чиєсь життя, - своє, І не чиїсь, - свої вирівнюймо доро́ги. Покаймося і перед Богом й перед тим, Кого́ образили чи щось лихе зробили, Покаймось щиро й більше не чинім Всього тоѓо, раніше чим грішили. Хто крав, - хай більше не краде, Хто зло чинив,- хай поступає лиш по правді, Неправдомовець не обманює ніко́ли і ніде, Хай не принижує нікого той, хто є при владі. Покаймося, бо вже останні дні І час Христового прихо́ду недалеко Й поставить по правицю Він одних, А інші, ті що зліва, пі́дуть в пекло. Покаймося і даймо місце для Христа В своєму серці