Публікації

Подяка

За все Тобі я дякую, Господь,-
За сонечко, що запалив для нас на небі,
За місяць та зірки, нічний що водять хоровод,
Природу, що красою славить Те́бе.

За те, що дивно так мене́ створив,
Від лона матері життя вдихнувши,
Мотор сердечний мій у дію запустив,
В свідомість й розум мою душу одягнувши.

За очі, можуть споглядать що світло дня,
За вуха, чути можуть що усі земні ці звуки,
За ясний розум, може що усе оце сприйнять,
За здатність думати і говорити, цілі ноги, руки...

За те, що хоч Тебе́ я і не знав, і не шукав,
Своїм життям жив й дуже мудрим встиг я стати
Мене на Світло вивів Ти, з багна гріха підняв
Та змилосердився дитям Своїм назвати.

За те, що впертий дух і розум мій
Від Світла Твого й Слави впокорились,
За те, що Ти родив мене згори і Дух Святий
Вселив у серце, що змирилось.

Я дякую, що дав мені братів й сестер,
Чи знаю когось з них, чи може і не знаю, -
Та з ними я одно у дусі вже тепер,
Бо Дух Святий усіх нас відтепер єднає.

Не перестану дякувати знову й знову
За те, що сам…

Спокуса

Із найдревніших початкі́в творіння
Противник Бога, ворог душ людськи́х
Всі свої сили докладає й вміння,
Людей щоб збити із доріг прямих.

Як з Євою було́, триває і понині, -
Підсуне щось під очі й в серце - "Тук, тук, тук,
Дивись, скуштуй но!", - пропозиції невпинні
Солодкі й ніжні, наче арфи звук.

Спокуса... Як струну тримає вона плоть в напрузі.
Хтось всто́їть, хтось в один момент впаде
В великій мірі то залежить, друзі,
Куди ми дивимось та ходимо ми де.

Проте уникнути спокус у час оцей останній
Скоріш за все нам неможливо є
Належить бути їм, і в Слові є про це принаймні,
Бо ж і лукавий у агонії спішить роби́ть своє́.

Хоча не Бог нас спокушає, і про це слід знати,
Самі́ ж бо спокушаємось та в Бога є Свій план,-
Він допускає часом це, щоб нас загартувати,
Щоб віру нашу перевірити і внутрішній наш стан.

А ще важливо, щоб спокусою не стати нам для ко́гось,
Бо Сам Господь сказав, що горе є таким,
Щоб через хо́дження твоє́ й моє́ ніхто не збивсь з дороги,
Не те́мряву, - щоб Сві…

Як всі

Живеш собі, й живеш, - мабу́ть, як всі -
Дружина, діти, - все своїм порядком
Звичайно ж, не святий, та ніби й не в грісі
Всім задоволений, - життям, достатком...

В велике свято як усі, ідеш до церкви,
А може навіть і частіше ходиш ти туди,
Поставиш часом свічку за живих чи мертвих,
І спів церковний втішить душу, як завжди.

А потім знов, - робочі будні, бізнес,-
Крутитись в час наш треба добре, щоб прожить.
Після роботи відпочинок - бар чи фітнес,-
Напругу ж я́кось зняти треба й мозок розрядить.

Так всі живуть, хоч часом і буває,-
Закон обманом треба обійти,
Чи сп'яну десь зблуди́ть, хто ж взна́є,-
До сповіді підеш - то й Бог усе прости́ть.

І так по колу, - дім, робота, церква,-
Згрішив, пішов спові́давсь, потім знов...
Й не ясно точно,- чи жива душа, чи мертва,
Можливо і спасенна, - Бог бо ж є Любов.

Не вбивця ж і не зло́дій є ти злісний,
Грішиш потрошку, ти ж людина, як усі,
У чому каятись? Не бачиш змісту
Й до чого є тут каятися заклики оці.

У вічність є лиш дві дороги і немає …